Заняться любовью

заняться любовью

הִתנָה [לְהַתנוֹת, מַתנֶה, יַתנֶה] אֲהָבִים; הִתעַלֵס [לְהִתעַלֵס, מִ-, יִ-]

rakastella

Colloquial: booty call

Jargon: romp in the sack (Have you ever had a last-time romp in the sack with an ex after breaking up, for old times sake ?)

simpl. proposer la botte

colloq. remettre le couvert

- заняться делом

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

(m) сердце

 ♦ à cœur vaillant rien d'impossible смелость города берёт

 ♦ à cœur-joie вволю, досыта

 ♦ à votre bon cœur! подайте милостыню!

 ♦ aller droit au cœur проникнуть в душу; взять за сердце

 ♦ avoir du cœur à l'ouvrage относиться с любовью к тому, что делаешь

 ♦ avoir du cœur au ventre быть деятельным, энергичным

 ♦ avoir le cœur à gauche et le portefeuille à droite (ирон.) быть за левых только на словах

 ♦ avoir le cœur gros [ serré] быть расстроенным, подавленным

 ♦ avoir le cœur libre быть ни в кого не влюблённым

 ♦ avoir le cœur sec быть чёрствым, бездушным

 ♦ avoir le cœur sur la main быть великодушным и щедрым

 ♦ avoir le cœur sur les lèvres быть открытым и искренним

 ♦ avoir mal au cœur; ▼ avoir le cœur entre les dents; ▼ avoir le cœur barbouillé; ▼ avoir le cœur sur les bords des lèvres чувствовать приступ тошноты

 ♦ avoir un cœur d'artichaut быть слишком влюбчивым, ветреным

 ♦ avoir un haut-le-cœur испытывать приступ тошноты, отвращения

 ♦ barbouiller le cœur [ l'estomac] вызывать тошноту

 ♦ de bon [ grand] cœur

  1) охотно

  2) от чистого сердца

 ♦ ça fait mal au cœur от этого сердце кровью обливается

 ♦ ça soulève le cœur от этого с души воротит

 ♦ cœur et chaumière с милым рай и в шалаше

 ♦ connaître qn par cœur знать как самого себя; насквозь видеть кого-л.

 ♦ coup de cœur

  1) особая расположенность; увлечение

  2) порыв

 ♦ crève-cœur неудача, досада, огорчение

 ♦ d'abondance de cœur от избытка чувств

 ♦ de meilleur cœur c большой готовностью

 ♦ détours [ les plis et les replis] du cœur тайники сердца; сокровенные мысли

 ♦ dîner [ souper] par cœur обойтись без обеда [без ужина]

 ♦ donner à qn du cœur [ au ventre] подбодрить кого-л.; придать храбрости кому-л.

 ♦ en avoir gros sur le cœur [ sur la patate] быть очень расстроенным; иметь камень на сердце

 ♦ j'en ai gros sur le cœur у меня тяжело на сердце; на душе кошки скребут

 ♦ en avoir le cœur net выяснить до конца; окончательно удостовериться в чём-л.

 ♦ en plein cœur в самом центре; в самой гуще; в разгар

 ♦ épancher le cœur излить душу

 ♦ faire bon cœur contre la mauvaise fortune делать хорошую мину при плохой игре

 ♦ faire le joli cœur любезничать, заигрывать

 ♦ haut les cœurs! держись, не падай духом!; выше голову!; гляди веселее!

 ♦ il faut que le cœur se brise ou se bronze жизнь либо разбивает сердца, либо закаляет их

 ♦ joli cœur; ▼ bourreau des cœurs сердцеед

 ♦ joli [mignon] comme un cœur [un amour] очень миленький; просто прелесть (о ребёнке)

 ♦ laisser parler son cœur поступать так, как подсказывает сердце

 ♦ le cœur a ses raisons que la raison ne connaît pas у сердца свои законы, неподвластные рассудку

 ♦ le cœur de l'enfant est le magasin de porcelaine душа ребёнка – хрупкое сокровище

 ♦ le cœur de qch суть чего-л.

 ♦ le cœur d'un homme est un abîme; ▼ on ne voit pas les cœurs чужая душа – потёмки

 ♦ le cœur lui a manqué он смалодушничал

 ♦ le cœur n'a pas de rides любви все возрасты покорны

 ♦ le cœur n'y est pas к этому душа не лежит

 ♦ le cœur qui soupire n'a pas ce qu'il désire вздыхать присуще неудовлетворённому сердцу

 ♦ [lang name="French"]loin des yeux, loin du cœur с глаз долой, из сердца вон

 ♦ mal de cœur тошнота

 ♦ mon petit cœur мой миленький (ласка тельное обращение к ребёнку)

 ♦ n'avoir pas le cœur à qch не иметь охоты [склонности] к чему-л.

 ♦ je n'ai pas le cœur à qch [ à faire qch] у меня не лежит душа к чему-л.

 ♦ ne pas avoir le cœur à la danse быть не расположенным веселиться; не иметь повода для веселья

 ♦ il n'a pas le cœur à la danse ему не до веселья

 ♦ ne pas porter qn dans son cœur недолюбливать кого-л.

 ♦ par cœur наизусть

 ♦ parler [ causer] de cœur à cœur поговорить по душам

 ♦ peser sur le cœur угнетать, тяготить

 ♦ pour en avoir le cœur net для очистки совести

 ♦ prendre qch à cœur принимать что-л. близко к сердцу

 ♦ reprendre cœur приободриться; воспрянуть духом

 ♦ rester [ demeurer] sur le cœur [ l'estomac] надолго остаться неприятным осадком

 ♦ retourner le cœur взволновать до глубины души; перевернуть душу

 ♦ rire de bon cœur смеяться от души

 ♦ sans-cœur бессердечный человек

 ♦ savoir par cœur знать наизусть, вдоль и поперёк

 ♦ s'en donner à qch à cœur-joie

  1) отдаться чему-л. с радостью и энтузиазмом

  2) отвести душу; натешиться; дать себе волю

 ♦ sentir [ comprendre] par le cœur предчувствовать

 ♦ si le cœur vous en dit если вам так уж хочется

 ♦ son cœur est un coffre fort он думает только о деньгах; для него существуют только деньги

 ♦ sonder le cœur de qn заглядывать кому-л. в душу

 ♦ tant que le cœur me bat [ me battra] пока буду жив

 ♦ [lang name="French"]vin sur lait rend le cœur gai, lait sur vin rend le cœur chagrin для поддержания духа запивай молоко вином, но не наоборот

 ♦ y aller de bon cœur заняться чем-л. охотно, с удовольствием